Укладання лінолеуму

Сьогодні на ринку представлено досить багато типів лінолеуму, кожен із яких потребує своїх методів укладання, різних типів клею та мастики.У приміщеннях, де збираються наситити лінолеум, температура повітря на рівні підлоги має бути не нижче ніж 15 °C, вологість за масою для бетону панелей міжповерхових перекриттів — не більш ніж 4%, для стягувань на основі цементного в'язувального — не більш ніж 5%, гіпсового — не більш ніж 3%, для стягувань із ДСП — не більш ніж 12%. Дотримання цих умов обов'язково, позаяк підвищена вологість основи викликає відшарування покриття й, крім того, загнування й руйнування підсови лінолеуму. Поверхня основи має бути рівною. Перепади та відкриті шви в стиках панелей або збірних стяжок не допускаються. Починати укладання лінолеуму треба тільки після закінчення в приміщенні всіх будівельних робіт, включно з обклеюванням шпалерами. Якщо в стінах і перегородках немає закладних деталей для кріплення плінтусів, то заздалегідь в них встановлюють дерев'яні корки. Для цього просвердлюють гнізда діаметром не менш ніж 15 мм і завглибшки 35-45 мм на відстані 800-1200 мм одне від іншого на рівні 15-20 мм від позначки чистої статі. У просвердлені гнізда забивають дерев'яні корки й обрізають їх за площиною стіни або перегородки. Після очищення шар-основа оґрунтовують, використовуючи для цього розбавлені водою дисперсійні клей і мастику, а також розчинені в бензині або розчинниках клей і мастику на основі бітумів, смол і каучуків. Матеріали ґрунтовок мають бути однорідні з клеями та мастиками, призначеними для приклеювання лінолеуму. Ґрунтовку наносять валиками або розпилювачами у напрямку до дверей, не допускаючи утворення калюж. Рулони лінолеуму перед розкаткою витримують у приміщенні за температури не нижче ніж 15 °C упродовж двох діб. Потім їх розкачують за підготовленою основою та витримують у розкутому стані до повного зникнення хвилястості та стабілізації розмірів не менш ніж 2 доби. ДЛЯ КОЖНОГО ЛІНОЛЕУМА — СВИЙ ВИД КЛЕЮ АБО МАСТІКИ Для лінолеуму на теплоізолювальній підоснові застосовують дисперсійні клеї (пастилат, гумілекс, АК, АДМ-К); для лінолеуму на тканинній підснові — бітумні мастики «Біски» та бітумно-синтетичний клей, а також дисперсійні клеї; для лінолеуму без підошви застосовують мастики на основі синтетичних смол і каучуків. Технологія нанесення клеїв і мастик і способи приклеювання лінолеуму до основи залежать від застосовуваного клею або мастики. Дисперсійні клеї та мастики наносять зубчастим шпателем ІР-512А шаром завтовшки 0,6-0,7 мм; на основі бітумів — шаром 0,4-0,5 мм; на основі синтетичних смол і каучуків — 0,3-0,4 мм. Клеї та мастики на основі синтетичних смол і каучуків через їх вогнетривкість і вибухонебезпеку наносити металевими шпателями НЕЕЛЬЗЯ. На дисперсійні клеї та мастики лінолеум укладають відразу після їх нанесення на основу, а на клей і мастики на основі бітумів — через 15-20 хв. Клеї та мастики на основі синтетичних смол і каучуків витримують для ульоту надлишку розчинника «до відлипу». Після цього на тильну сторону безосновного лінолеуму шпателем ІР-695 або пензлем наносять клей шаром завтовшки 0,2-0,3 мм. Через 10-15 хв після нанесення клею на тильну сторону лінолеуму, його наклеюють на підготовлену основу. Прирізання крайок потискних полотнищ лінолеуму можна вручну за допомогою спеціальних ножів — одним розрізом через обидва полотна. Після видалення обрізків лінолеуму крайки полотнищ приклеюють до основи так само, як полотнища, з подальшою прикаткою. ХОЛОДНА СМАЖКА В ДОМАШНИХ УСЛОВІХ Зварювання стиків полотнищ лінолеуму виробляють тепловими методами (інфрачервоними променями та гарячим повітрям) або холодним способом. Теплові методи зварювання застосовують на виробництві, а ось холодне зварювання можливе й у домашніх умовах. Холодне зварювання полотнищ лінійнолеуму безосновного або на тканинній основі виконують після прирізання стиків. Зварювання полягає в нанесенні на торці стикових крайок полотніщ спеціального складу, що забезпечує міцне клейове з'єднання. Роботи виробляють у наступній послідовності. Попередньо прирізані краї полотнищ лінійолеуму відгинають до межі приклеєних ділянок і наклеюють по лінії стику на нижчий шар клейку (з двох сторін) стрічку завширшки приблизно 100 мм. Потім наносять шпателем клей, що клеїться, або клей на зони нижчого шару між приклеєним лінолеумом і клейкою стрічкою (за відсутності клейкої стрічки клей і мастику наносять на всю поверхню нижчого шару та зворотний бік лінолеуму). Одна з вигнутих полотнищ відпускають і щільно притискають до основи та на торець крайки лінолеуму наносять тонким шаром склад для холодного зварювання. Інше відігнуте полотнище опускають, щільно притискають до основи й одночасно стискають торці стикованих крайок, стежачи за тим, щоб шов був повністю заповнений сумішшю. Наприкінці роботи ретельно протирають шов, видаляючи надлишки складу з поверхні лінолеуму. Стики з холодним зварюванням міцні та малопомітні. Після приклеювання стиків лінолеуму встановлюють плінтуси. Дерев'яні плінтуси прибивають до пробок у стінах і перегородках цвяхами діаметром 2,5 мм і завдовжки 30-40 мм або кріплять шурупами діаметром 3 мм і завдовжки 25 мм. Проміжок встановлюють такий, щоб вони тільки торкалися покриття підлоги та не були до нього притиснені. Полівініл-хлоридні плінтуси приклеюють до стін або перегородок клеєм КН-2 і КН-3 рівною та гладкою поверхнею.